Освещены вопросы этиологии и патогенеза панкреатитов, изложена современная международная классификация. Подробно описана клиника панкреатитов, их лабораторная, инструментальная и дифференциальная диагностика. Особое внимание уделено лечению острого и хронического панкреатитов с использованием современных медикаментов, эндоскопической терапии, освещены принципы хирургической тактики. Описаны этиология, патогенез, клиника и лечение заболеваний, тесно связанных с панкреатитами: кист, свищей, камней и кальцинатов поджелудочной железы. Отдельный раздел посвящен функциональным расстройствам поджелудочной железы.

Представлены современные сведения о синдромной диагностике и лечении хронических гепатитов и циррозов печени, в частности, о таких важнейших синдромах, как цитолиз, холестаз, гепатоцеллюлярная недостаточность, гиперазотемия, иммуновоспалительный синдром, портальная гипертензия, гиперспленизм, синдром патологической регенерации и опухолевого роста. Изложены принципы интерпретации клинических, лабораторных, инструментальных данных, современная международная классификация. Представлен механизм действия новых лекарственных средств и алгоритм тактики лечения хронических гепатитов и циррозов печени.

Проведён анализ современных диагностических тестов при хроническом панкреатите. Выделены причины, препятствующие ранней диагностике заболевания, положительные и отрицательные стороны лабораторных и инструментальных методов диагностики. Представлен диагностический алгоритм хронического панкреатита. Рассмотрены современные подходы к лечению хронического рецидивирующего панкреатита. Особое внимание уделено диете, антибактериальным средствам, способам (в том числе эндоскопическим) улучшения оттока панкреатического секрета, созданию функционального покоя поджелудочной железы, принципам компенсации панкреатической внешнесекреторной недостаточности.

Рассмотрена актуальная проблема гастроэнтерологии - диагностики и лечения наиболее распространенных заболеваний толстой кишки (ТК). Освещены аспекты анатомии и физиологии ободочной и прямой кишки, методы обследования колопроктологических больных и особенности обезболивания хирургических вмешательств. Основное внимание уделено вопросам этиологии, патогенеза, диагностики, дифференциальной диагностики, консервативного и оперативного лечения различных заболеваний ТК, заднего прохода, параректальной и крестцово-копчиковой области. Предложены методики выполнения наиболее часто применяемых хирургических вмешательств.

Проаналізовано дані літератури про фізіологічну роль адеметіоніну в біохімічних процесах, проведено патофізіологічне обгрунтування доцільності лікування гептралом холестатичних хвороб печінки, алкогольної хвороби печінки, її медикаментозних уражень. Описано антидепресивні властивості гептралу, його значення за різних хвороб психічної сфери. Патофізіологічні та експериментальні дані проілюстровано результатами клінічних досліджень, що підтверджують ефективність препарату в разі хвороб печінки, депресії, алкогольної абстиненції та ін. Описано результати досліджень безпечності гептралу і перспективи його використання в клінічній практиці.

Розглянуто варіанти панкреатичної недостатності - проаналізовано патогенез первинної та вторинної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози; наведено показання до лікування ферментними препаратами, алгоритм терапевтичної дії, причини неефективності замісної терапії. Вивчено склад, форму випуску, структуру, фармакодинамічні властивості препарату "Креон" - "золотого стандарту" ферментного засобу для компенсації зниженої зовнішньої секреції підшлункової залози. Доведено як на базі даних літератури, так і результатами власних досліджень, що "Креон" - високоефективний засіб лікування хронічного панкреатиту.

Описано хронічні дифузні хвороби печінки, що мають перебіг із синдромом холестазу. Проаналізовано патогенетичні механізми, що призводять до його розвитку, а також клінічні та діагностичні критерії хвороб печінки з виявами холестазу. Особливу увагу приділено питанням лікувальної тактики під час цих хвороб. Наведено алгоритми лікування первинного біліарного цирозу печінки.

Ключ. слова: М-холинолитики, пирензепин, цитопротекция, хронический рецидивирующий панкреатит, пептические и стрессовые язвы, язвенное кровотечение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-52

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Докладно проаналізовано склад препарату "Гепатофальк планта", лікувальні властивості лікарських рослин, що входять до його складу, показання та протипоказання. Особливої уваги надано перевагам препарату: оптимальні дози та співвідношення діючих речовин, широке коло показань, ефективність у разі поєднання захворювань органів травлення та під час супутної патології інших органів і систем.

Вивчено фізико-хімічні властивості крові, сечі, дуоденального вмісту у хворих на хронічний рецидивний панкреатит. Дослідження проводили методом міжфазної тензіометрії та реометрії. Зміни динамічного поверхневого натягу, в'язкоеластичності, часу релаксації біологічних рідин у разі хронічного рецидивного панкреатиту корелюють з виразністю "ухилення" ферментів у кров, ступенем порушення зовнішньо- та внутрішньосекреторної функції підшлункової залози, її структурних змін. Доведено, що комплексна терапія хронічного рецидивного панкреатиту з включенням дицетелу та галстени сприяє поліпшенню фізико-хімічних властивостей біологічних рідин у хворих.

Наведено результати порівняльного аналізу діагностичної інформативності різних функціональних тестів для оцінки зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у хворих на хронічні алкогольний і біліарний панкреатити. Вивчено чутливість беззондового та зондового тестів. Особливу увагу приділено діагностичному значенню фекальної панкреатичної еластази-1. Визначено діагностичну цінність цих тестів у разі хронічного рецидивного панкреатиту алкогольної та біліарної етіології.

Проведено аналіз психосоматичних порушень у разі захворювань органів травлення, зокрема хронічного панкреатиту, а також надано патогенетичне обгрунтування введення в комплексну терапію панкреатиту атипового нейролептика еглонілу. Доведено, що препарат сприяє зменшенню вияву больового синдрому, феномену "відхилення" ферментів у кров, поліпшенню функціонального стану підшлункової залози та зниженню ступеня її структурних порушень.

Описано варіанти патогенезу болю в разі хронічного панкреатиту. Проаналізовано лікувальні дії відповідно до двох найчастіше застосовуваних алгоритмів зі зняття болю в разі хронічного панкреатиту. Особливої уваги надано ферментним препаратам, анальгетикам, ендоскопічній і хірургічній декомпресії у випадку внутрішньопротокової панкреатичної гіпертензії. Розглянуто питання дієти, ентерального харчування та денервувальних заходів.

Зазначено, що медикаментозний панкреатит складає близько 5 % випадків гострого панкреатиту. Захворювання має 4 варіанти патогенезу. Більше 70-ти препаратів, які спричинюють захворювання, поділяють на 4 класи за ймовірністю розвитку панкреатиту. Крім того, виділяють 3 типи латентних періодів між вживанням препарату та маніфестацією панкреатиту. Більшість лікарських засобів зумовлює легкі форми панкреатиту.

Представлено результати обстеження 42-х хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит у динаміці лікування, яке включало сучасний інгібітор протонної помпи парієт (рабепразол). Одержані результати свідчать про високу ефективність препарату, застосування якого сприяє швидкому зменшенню інтенсивності болю, забезпеченню "функціонального спокою" підшлункової залози, поліпшенню функціонального стану та показників ультразвукового дослідження органа, зниженню гіперферментемії.

Ключ. слова: Helicobacter pylori, диагностика, физико-химические свойства биологических жидкостей, тензиометрия, реометрия, интегральная разность поверхностных натяжений
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.201.1-43

Рубрики:

Гастрити. Дуоденіти

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано принципові напрямки купірування абдомінального болю в гастроентерологічній практиці. Детально викладено переваги та недоліки сучасних спазмолітиків, ненаркотичних і наркотичних анальгетиків. Особливої уваги надано препаратові "Дуспаталін" (мебеверін), що має низку переваг перед іншими спазмолітиками. Наведено дані про ефективність парацетамолу в купіруванні абдомінального болю і про безпечність препарату. Виділено ступені купірування абдомінального болю, а також представлено схему ВООЗ щодо ступінчастого призначення анальгетиків.

Надано опис фізіологічних функцій аргініну та бетаїну, що входять до складу цитраргініну, а також патогенетичне обгрунтування введення препарату в комплекс терапії у випадку поєднаних алкогольних захворювань печінки та підшлункової залози. Наведено результати власних досліджень, що свідчать про збільшення ефективності терапії поєднаних захворювань у разі введення в неї цитраргініну (зменшення суб'єктивних відчуттів, біохімічних, сонографічних виявів хронічних алкогольних гепатиту та панкреатиту).

На підставі обстеження 130-ти хворих на хронічний рецидивний панкреатит (ХРП) розроблено діагностичні критерії захворювання - індекси ухилення ферментів у кров. Ці індекси визначають собою співвідношення дебіт-години ферментів у вмісті двадцятипалої кишки з їх рівнем у крові (сечі). Індекси ухилення ферментів у хворих на ХРП знижуються навіть за нормальних початкових показників активності ферментів у біологічних рідинах. Інформативність пропонованих індексів істотно перевищує інформативність існуючих лабораторних тестів діагностики ХРП.

Докладно висвітлено особливості та переваги антацидного препарату "Маалокс". Подано патогенетичне обгрунтування ефективності застосування маалоксу за різних кислотозалежних захворювань органів травлення, функціональної диспепсії, хронічного панкреатиту. На прикладі власних даних доведено доцільність включення маалоксу в комплекс терапії хворих з ерозивно-виразковим ураженням шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаним з хронічним панкреатитом. Ефективність маалоксу у разі багатьох захворювань травної системи базується на багатогранності його дії.